спорт і мотивація

Після місяця перерви я знову відновила свої заняття у спортзалі. Що тут скажеш, аццкі важко. Після двох днів інтенсивного тягання заліза і бігу я ледве сповзаю з ліжка. Навіть сауна не допомогла.

Але усе заради краси та гарного підтягнутого тіла. Найважче - знайти мотивацію для себе.





У жіночій роздягалці дівчатка питаються, скільки я вже займаюсь і чи працюю з тренером. Кажу: ні, сама займаюсь. Вони: та ні, ми так не зможемо потрібно, щоб хтось нам підказував, що робити і як.






Як це виглядає в реальності: тренер ходить за хлопчиком/дівчинкою як нянька, каже - роби те, роби ще щось. Мені чомусь смішно :) Насправді, ніхто за тебе не виконає вправ, крім тебе. Мабуть, ця фаза називається дорослішання.