мандрівка до Запоріжжя та на Хортицю

Як кожен паломник має відвідати свою мекку, так кожен українець, я вважаю, має відвідати десяток легендарних місць України. Без яких він не може вважати себе повноцінним українцем. Одна з таких локацій - Запоріжжя і Хортиця.

Тож аби поставити умовний хрестик у своєму особистому патріот-списку, я зробила цей тур до столиці козацтва. Що сказати: враження неоднозначні.

Спочатку про хороше.

Ми вирішили діяти по старинці і без усяких компасів і інших прибамбасів пройтись містом до потрібної локації. Повзли довго, тож ми пройшли проспектом Соборним (алілуя, проспект Леніна нещодавно перейменували) майже усі 10 км.

Далі про погане.
Головна вулиця впирається у найбільший який я коли-небудь бачила пам'ятник Леніна. Правда, його трішки підмарафетили в українському стилі. Та, як на мене, це виглядає дико. Краще б його знесли. Це і зроблять вже зовсім скоро 17 березня. Якийсь старий дідо, коли я фотографувала монумент, зітхнув з ностальгією: ех, нєдолга асталась єму.....

(дитя макдональдса і дух комунізму)

І показує неукраїнський дядечко на махіну - Дніпрогес імені кого б ви думали? правильно, Лєніна. Вся ця індустріалізація, чесно кажучи, нас яко бандерівців, вразила.

І весь цей індастріал навпроти крихітного острова Хортиця і Запорізької Січі. Так, тут дуже мальовничо і енергетично. Мости як арт, кургани, капище, скіфський стан...і все це посеред міста.

ех, небо над Дніпром, пороги і водяна блакить, яка зливається з небесною.... Львову цього явно бракує....

Скіф на кургані з мечем.   Ще тут є Скіфське коло - вельми енергетичне місце. Кажуть, колись тут проводили обряди скіфи, зараз - рідновіри. ви відчуваєте магнетизм? 

 Насправді дуже дивно для львів"ян: гребля Дніпрогесу - велична і помпезна посеред міста. Проте прогулюватись греблею страшно,від потоку транспорту усе дрижить. А з тим і ваші коліна) До речі, поручні мосту - синьо-жовті. 

А пам"ятник Кірову уже знесли. Так що ми втрапили у історичний момент в Запоріжжя - в декомунізацію. На черзі - Ленін.