море і книжка

Одеса, небо і море  . Хочете перезавантажити мозок - поїдьте у нове місто.

Для щастя треба небагато

пліснява у маршрутках

У наших маршрутках у Львові, тепер крім постійного переповненого атракціону додались ще й бруд та пліснява

http://zaxid.net/news/showNews.do?plisnyava_u_lvivskih_marshrutkah_zagrozhuye_zdorovyu_pasazhiriv&objectId=1386648    

як зекономити на комуналці?

Ламаєте голову, як зменшити витрати на комунальні послуги? Я от знайшла свій вихід.



Лайфхак від мене, економити на воді та електроенергії можна. Щоб платити менше за комуналку - потрібно ходити митись у спортзал)))





Я так і роблю. Фото зі спортзалу додається) 

підтримати Надію Савченко

мої подруги - безстрашні дівчата, які знову їдуть підтримати Надію Савченко під час оголошення вироку на суді в Росії.

спорт і мотивація

Після місяця перерви я знову відновила свої заняття у спортзалі. Що тут скажеш, аццкі важко. Після двох днів інтенсивного тягання заліза і бігу я ледве сповзаю з ліжка. Навіть сауна не допомогла.

Але усе заради краси та гарного підтягнутого тіла. Найважче - знайти мотивацію для себе.





У жіночій роздягалці дівчатка питаються, скільки я вже займаюсь і чи працюю з тренером. Кажу: ні, сама займаюсь. Вони: та ні, ми так не зможемо потрібно, щоб хтось нам підказував, що робити і як.






Як це виглядає в реальності: тренер ходить за хлопчиком/дівчинкою як нянька, каже - роби те, роби ще щось. Мені чомусь смішно :) Насправді, ніхто за тебе не виконає вправ, крім тебе. Мабуть, ця фаза називається дорослішання.

Апокаліптично-вражаюча ONUKA i Чорнобиль

Хочете послухати музику, від якої мурашки по тілу і яка качає?

Новий альбом ONUKA "Відлік" саме такий. Апокаліптично-вражаючий. Трагічно-життєствердний. Один з треків "1986" , майже по Орвеллу. Тут можна почути розмову диспетчерів відразу після Чорнобильської аварії.

Слухати альбом можна, переглядаючи фото з Чорнобиля або читаючи історії 13 людей, які живуть у зоні відчуження і садять там картоплю.

Я НАТИСКАТИ ВІДЛІК

знову про спорт

А я далі продовжую тренуватись далі з онлайн-фітнесом. У мене вже шостий день.


Крепатура відчується, М"язи на ногах трохи болять, але це того вартує - мінус 400 грам за день! Скоро я буду дюймовочкою :)

про спорт та здоров'я

Чи можна займатись спортом вдома? Я впевнено кажу так!

Якщо ви побачили на своїй вазі кілька зайвих кілограмів, а літо вже близько, пора братись за себе. Тут підійде домашній фітнес. І дешево, і сердито. Головне у цьому - мотивація. Потрібно уявити, якою б ти хотіла бути і почати займатись.

Я дуже лінива людина. І щодо занять спортом, то тим паче. Але після кількох днів занять, я відчула таке задоволення, що підсіла на тренування, як на наркотик. Щоправда, у мене є ще й абонент в зал :)

Нещодавно знайшла чудовий курс, як можна вдома тренуватись, особливо підтягнути сідниці і прибрати зайве.

Ще одна корисна вправа для живота, щоб він був підтягнутий та плоский.

Я вже на четвертому дні, вправи видаються на перший погляд легкі, проте результат дуже відчутний. Рекомендую))

лайвхак як дожити до зарплати

Якщо до зарплати залишилось кілька днів, а в гаманці лише 30 гривень, тоді ви у такому ж становищі, як і я. Тож як дожити до платні, читайте далі.

Варіант 1. Сядьте на дієту. Ось я зважилась і зрозуміла, що набрала зайві 2 кілограми. Чом не привід скинути зайву вагу?)) Тому на сніданок  і обід я їла гречку. А вечерю збираюсь пропустити.

Варіант 2. Позичити гроші в друзів. Можна, звичайно, зробити і так, проте, а раптом у ваших друзів теж гроші закінчились. Та й віддавати їх буде треба. Варіант так собі.

Вихід 3. Ходити в гості. І там їсти. Кожного дня відвідувати інших друзів, які пригостять вас чаєм, печеньками, першим, другим і коньяком.

Можливість 4. Також варто забути про перевитрати - цигарки, таксі, цукерки, їжа, врешті-решт. Почніть нарешті економити.

Варіант 5. Продати зайві речі на OLX і отримати додаткові гроші. І комору-шафу звільнити і вам буде добре.

Варіант 6. Згадати кому ви позичали гроші і нагадати про це.

Варіант 7. Почати нарешті розумно планувати свій бюджет на місяць, щоб потім не було такого, як у мене. :)

про незвичні місця для читання

 я вже писала, що читаю у маршрутках, трамваях, потягах, в авто по дорозі між зйомками.....


ви читаєте в туалеті і що? я от, наприклад, Хемінгуея.

ось варіант моїх друзів, що вони роблять у туалеті: 

- читають реп
- читають мої коменти
- слухаю радіо про фізику
- читають Радевича-Винницького "Неукраїнці, яким вдячна Україна"
- хтось читає з телефоном
- читають освіжувач повітря....

робочі вихідні

і чому у вихідні доводиться працювати вдвічі, а то і втричі більше, ніж у будні? щось в цьому світі не так...

мабуть, уся справа в роботі журналіста. 

мандрівка до Запоріжжя та на Хортицю

Як кожен паломник має відвідати свою мекку, так кожен українець, я вважаю, має відвідати десяток легендарних місць України. Без яких він не може вважати себе повноцінним українцем. Одна з таких локацій - Запоріжжя і Хортиця.

Тож аби поставити умовний хрестик у своєму особистому патріот-списку, я зробила цей тур до столиці козацтва. Що сказати: враження неоднозначні.

Спочатку про хороше.

Ми вирішили діяти по старинці і без усяких компасів і інших прибамбасів пройтись містом до потрібної локації. Повзли довго, тож ми пройшли проспектом Соборним (алілуя, проспект Леніна нещодавно перейменували) майже усі 10 км.

Далі про погане.
Головна вулиця впирається у найбільший який я коли-небудь бачила пам'ятник Леніна. Правда, його трішки підмарафетили в українському стилі. Та, як на мене, це виглядає дико. Краще б його знесли. Це і зроблять вже зовсім скоро 17 березня. Якийсь старий дідо, коли я фотографувала монумент, зітхнув з ностальгією: ех, нєдолга асталась єму.....

(дитя макдональдса і дух комунізму)

І показує неукраїнський дядечко на махіну - Дніпрогес імені кого б ви думали? правильно, Лєніна. Вся ця індустріалізація, чесно кажучи, нас яко бандерівців, вразила.

І весь цей індастріал навпроти крихітного острова Хортиця і Запорізької Січі. Так, тут дуже мальовничо і енергетично. Мости як арт, кургани, капище, скіфський стан...і все це посеред міста.

ех, небо над Дніпром, пороги і водяна блакить, яка зливається з небесною.... Львову цього явно бракує....

Скіф на кургані з мечем.   Ще тут є Скіфське коло - вельми енергетичне місце. Кажуть, колись тут проводили обряди скіфи, зараз - рідновіри. ви відчуваєте магнетизм? 

 Насправді дуже дивно для львів"ян: гребля Дніпрогесу - велична і помпезна посеред міста. Проте прогулюватись греблею страшно,від потоку транспорту усе дрижить. А з тим і ваші коліна) До речі, поручні мосту - синьо-жовті. 

А пам"ятник Кірову уже знесли. Так що ми втрапили у історичний момент в Запоріжжя - в декомунізацію. На черзі - Ленін. 

Ернест Хемінгуей "І сонце сходить" (Фієста) цитати

Цитати Хемінгуея "І сонце сходить":

- Послухай, хоч куди б ти подався, тобі легше не буде. По собі знаю. Хоч би скільки ти мандрував, а від себе не втечеш:це марна справа.

- В тебе ніколи не виникає відчуття, що життя спливає, а ти наче й не живеш? Ти замислюєшся над тим, що півжиття вже лишилося позаду?.. Ти знаєш, що років за тридцять-тридцять п'ять ми будемо покійниками?

- Тобі не подобається Париж? - Ні. - Чому ж тоді не їдеш кудись-інде? - Бо інде нема ніде.


-

психологічні портрети і соцмережі

Від нічогоробити  зависала у соцмережах. Кожна сторінка- психологічний портрет людини. Тут і сексисти, які за брутальністю до жінок приховують своє вразливе чоловіче серце. Тут дівчатка ТП. Дорослі люди, як підлітки міняють кожного дня аватарки чи ставлять чорні сторінки в депресії. Тепер можна вивчити людину, її звички, вподобання, внутрішній світ навіть не знайомлячись. Просто зайшовши на сторінку вконтакте. Сподіваюсь, з моєї сторінки можна лише зрозуміти, що я меломан.

Цитати "Прощавай, зброє" Ернеста Хемінгуея

- Ось що тобі судилось у цьому світі. Ти помираєш. Ти помираєш і навіть не знаєш, до чого воно все. Просто не встигаєш дізнатися. Тебе кидають у життя і кажуть тобі правила, і досить тобі хоч раз схибити, як тебе вбивають. Або вбивають просто так, ні за що, як ото Аймо. Або ж насилають на тебе сифіліс, як на Рінальді. Та зрештою все одно вбивають. Ти можеш бути певен цього. Живи собі помалу, і тебе уб'ють.

-  Коли люди привносять стільки мужності в цей світ , світ доконче має вбити їх, щоб зламати, отож звичайно і вбиває. Світ ламає кожного, а опісля багато хто ще й міцнішає на зламах. Але тих, хто не дає себе зламати, він убиває. Він убиває і дуже добрих, і дуже ніжних, і дуже хоробрих - йому однаково. А коли ти з тих, ні з тих, і ні з тих, можеш бути певен, що він уб'є і тебе, тільки не так скоро, без поспіху.

- Мене завжди бентежили слова "священний", "славний", "жертва" та ще оцей вислів "не мине марно". Ми чули їх, часом стоячи під дощем десь віддалік, так що до нас долинали самі ті слова, вигукувані щодуху, і читали на плакатах, що їх наліплювано на інші плакати, але я не бачив довкола нічого священного, а те, що називали славним, не гідне було слави, а жертви були такі самі з вигляду, як в чікагських бойнях, ото хіба що м'ясо не пускали на продаж, а закопували в землю. Багато було слів, що їх ти вже й чути не міг без огиди, і зрештою лише назви місць зберегли свою гідність.

- Та коли я вирядив їх, і зачинив за собою двері, і погасив світло, виявилося, що все воно ні до чого. То було однаково, що прощатись із статуєю/

- Я поцілував її в обоє заплющених очей... Мене анітрохи не турбувало в яку історію я встряю. Однаково це було краще, ніж щовечора ходити в дім офіцерів... Я знав, що не кохаю Кетрін Барклі, та й гадки не мав закохуватись в неї. Усе те була гра, схожа на бридж, тільки в ній ти грав не картами, а словами. Як і в бриджі, треба було прикидатись, ніби граєш на гроші чи на щось інше. І ніхто не питав, на що саме. Мене таке цілком задовольняло.

мої книжки 2015

1. Курт Воннегут. Бойня номер 5.
2. Марк Твен. Як мене обирали в губернатори.
3. Сергій Жадан. Ворошиловград.
4. Чак Паланик. Беглеци и бродяги.
5. Сергій Жадан. Біг Мак. Перезавантаження.
6. Айн Ренд. Атлант розправив плечі.
7. Айн Рейнд. Чоловік, якого я купила.
8. Дуглас Коупленд. Міс Вайомінг.
9. Марк Леві. Діти свободи.
10. Марк Леві. Усе, що не було сказано.
11. Ольга Кузьменко. Моя дорога птаха.
12. Марк Леві. Семь дней творения.
13. Марк Леви. Похититель теней.
14. Марк Леви. Встретиться вновь.
15. Чак Поланік. Чарівна ти.
16. Трумен Капоте. Холоднокровное убийство.
17. Трумен Капоте. Сніданок у Тіфані. 
18. Сергій Лойко. Аеропорт.
19. Деніел Кіз. Квіти для Елджернона.
20. Кузьма Скрябін. Я, Побєда і Берлін.
21. Андрій Цаплієнко. Книга змін.
22. Сальвадор Далі. Щоденник одного генія.
23. Ернест Хемінгуей. Сніги Кіліманджаро.
24. Евгений Криницин. Акули інтервью.11 мастер-класов.
25. Джеремі Кларксон і світ навколо.
26. Генрі Марш. Історії про життя, смерть і нейрохірургію.
27. Антологія. 13 різдвяний історій.
28. Костянтин Грубич. Смачна країна.
29. Марк Леви. Следующий раз.
30. Жадан. Гімн демократичної молоді.

священик-поліцейський

 Іноді робота пов"язує ось із такими чудовими людьми. 23-річний диякон-поліцейський поєднує службу в церкві і в поліції. Хоче змінити систему.


У його арсеналі кадило, а далі він змінює його на пістолет та кримінальний кодекс. Та чи використовував священик зброю - далі у сюжеті.

будні журналіста

іноді в роботі журналіста є чорні смуги - дтп, скандали, суди, які виправдовують покидьків. так і хочеться опустити руки.

проте є і ось такі моменти - коли тебе носять на руках суворі мужчини. бо навколо ремонт і болото по коліна. оце я розумію повага до журналістів)))

про Запоріжжя

Тільки таблички лишились напам'ять. Нещодавно у Запоріжжі перейменували центральний проспект з лєніна на Соборний. Ура!

Укрзалізниця і Хемінгуей

іноді просто неймовірно добре їхати в потязі 21 годину. я навчилась читати в маршрутках, потягах, автомобілях, під час поїздок на зйомки. тож іноді це навіть добре їхати майже добу, бо тоді завдяки нашій рідній Укрзалізниці встигаєш прочитати "Прощавай, зброє" Хемінгуея. Цікаво, щиро, сильно, і як про нас. із неможливістю відірватись та мурашками по спині.

"Коли люди привносять стільки мужності в цей світ, світ доконче має вбити їх, щоб зламати, отож звичайно і вбиває. Світ ламає кожного, а опісля багато хто ще й міцнішає на зламах. Але тих, хто не дає себе зламати, він убиває. Він убиває і дуже добрих, і дуже ніжних, і дуже хоробрих - йому однаково. А коли ти з тих, ні з тих, і ні з тих, можеш бути певен, що він уб'є і тебе, тільки не так скоро, без поспіху...."

Ернест Хемінгуей. "Прощавай, зброє"

вірите, вже давно зі мною такого не було, тільки завершила і знову хочеться перечитати книжку.