ПІДЗЕМНІ ЕКСКУРСІЇ ЛЬВОВОМ

студенти-політехівці дітям-сиротам

ВІЛ/СНІД-позитивні і позитив

ЛІТЕРАТУРНА ДІРА 2:0

БОЙОВІ МИСТЕЦТВА

облом

у моєму дитинстві до нас приходили дивні люди, які хотіли чомусь багато говорити про релігію. правда, батьки їх і на поріг не пускали. проте після відвідин залишалися різні книжечки. ні, не "Вартова башта", то вже пізніше вони приносили, а брошурки з фотографіями усміхнених тверезих рок-музикантів і написом ДЛЯ ЧОГО ТИ ЖИВЕШ?


у 8-9 років цікавишся не просто всім, а хочеться знати і якісь вже "світоглядні істини". тож на моє питання "для чого ми живемо?" ніхто з дорослих толком не відповідав. 

тож брошурка виявилася дуже доречною. але там, крім розповідей колишніх наркоманів-музикантів, хворих і людей з дуже поганими звичками про те, як вони навернулися, знайшли Бога і це змінило їхнє життя, більше нічого не було. ніякої конкретної відповіді.

нині спитала друга, чи усвідомив він свій сенс життя. його відповідь: грати у рок-групі і концертувати. схоже, він знайшов свого бога.  а в мене ПИТАННЯ -- у   якому віці його знаходять і чи він тільки один, може їх кілька? я про сенси.
   

без презерватива не обійтись?

дружба, кохання, мрії, життя, гори, море... здається, це вічне. насправді, ні. лише смерть приходить з впертою послідовністю. 

та цей пост не про чорну смугу. а про класний фільм, сповнений справжнього життя і вишуканого гумору. британське кіно "Третя зірка" з вчорашнього Артхаузу не сумна оповідь про останні дні хворого на рак та трьох його друзів. жити потрібно на повну завжди, щоб вмирати не було страшно. от така проста філософія життя.

інша хвороба, поза межами людського контролю, --  ВІЛ/СНІД. нині розмовляла із 45-річною жінкою. колишня засуджена та наркозалежна. у неї СНІД. і значить ми вмремо!  

Та вона спокійно розповідає про свій статус, змучене життя. 15 років залежності. 10 років в'язниці. втрачені роки життя. загублена молодість. нелюдські стосунки. мова мату. двоє дітей. тваринні пристрасті та існування.  кома. реанімація. реабілітація. християнський центр. СНІД. шок.  пошук себе. БОГ. любов. робота. соціальна робота. сенс існування. чоловік. КОХАННЯ. (в 44 роки) просвітлення. секс без презерватива. (він не ВІЛ-позитивний)

....у мене від розмови з нею -- суцільний позитив 

секонд-хенд

один з моїх перших матеріалів. про вживаний одяг відзняла кілька років тому. строго не судити :)

мені присвятили віршик!

13 – завжди нещасливе

Мені завжди не щастить

Мене часто дурять дівчата

Мені їх вбити кортить

Емоції та сподівання

Залежний від їхніх думок

Ненавиджу їхні змагання

Хто перший робитиме крок

Хто перший стрибне у колодязь

Хто перший потоне в багні

Щоб раптом не впала корона

З хитрішої голови

Проблема – відсутня взаємність

 Проблему цю робимо ми

Якщо розлюбила, - не парся

Прошу лишень, не мовчи

Ти кажеш, що я надто зверхній

Що я ігнорую тебе

Що бачимось дуже рідко

Чому? Тебе не їбе

Чому я високомірний

І бачимось раз на два дні

Тому що бажаю подовше

Кохання моє зберегти

Аякжеж, дівчата пихаті

Їм мало самих почуттів

По-перше, тебе пошматують

По-друге, викинуть в рів

Мета в них завжди – зламати

Щоб їх обслуговував ти

Для них – невеличкі витрати

Для тебе – ціпок самоти

Ось так я пошився у дурні

Коли серце забилося знов

Взаємність – це не про мене

І не для мене любов

нахуй

я буду пити
щоб заглушити біль
і садити свою печінку
курити сигарети
і писати вірші
ти скажеш
що чоловіча поведінка
в жінки... 
БЛА-БЛА-БЛА

 P.S. Надихнув літературний вечір "Літературна діра".

сезон полювання відкрито!

смішний бізнес

...

літо - це майже рай. осінь - пора роздумів і спогадів. коли здається, шо шось не так, варто згадати найкращі моменти і тоді життя налагоджується.

БЕЗПРИТУЛЬНІ: життя повне свободи

навколо нас живуть різні люди. люди, які живуть ніби поряд з нами, але в абсолютно іншому вимірі. хтось скаже, що це ненормально, але може це ми, загнані у вузькі рамки, живемо ніби як треба, але хто напевно може сказати, що наш спосіб життя -- взірець для інших...

ШО з нами буде У 2077?

   Юрій Щербак вирішив побавитися у футураліста у своїй книжці "Час смертохристів". І йому це непогано вдається. Прочитала одним махом майже половину і не можу відірватися. Так і хочеться на роботі забити на все і  відкрити книжечку.чйорт! жаль, шо в нас на всіх журналюг і операторів одна кімната.

Мене вразили 2 моменти. Українців заженуть жити в резервацї, як індіанців, тільки назвуть їх ЗЕКами -- Зона Етнічної Консолідації. "Монопольний теоретик національного питання... Крейда винайшов геніальний спосіб вирішити всі суперечності і конфлікти етнічного розвитку: на вимогу українських аборигенів, протести яких щодо національних утисків звучали все частіше, він протиснув через Ареопаг і Сейм закон, згідно з яким, усім любителям української мови, історії та традицій надвались острівці землі, де їм дозволялося оселитися цілими сім"ями, працювати в сільському господарстві, займатися народними промислами, рибалкою та бжільництвом, народжувати дітей та вмирати. ... Ні газет, ні телебачення у ЗЕКах не було, зате всім дозволялося досхочу розмовляти і молитися українскою..."
Другий момент. Українців перетворили на кріпаків, закріплених за місцем проживання і роботи, а точніше за олігархами. Тут вони працюють у сільському господарстві, як раби вирощують хліб панам.
Здається, що це фантастика.  Але в якій країні ми зараз живемо! Думаю, зараз рабство річ доволі поширена. Ми усі у цьому винні. Хай кожен згадає свою роботу. На моїй праці одна дівчинка, дуже мила і хороша, дає воду на собі возити. З неї керівництво відверто знущається. Я не даюсь так просто. Проте і я іноді відчуваю себе безправним рабом. Шо робити?!


Не знаю, що там придумав Щербак до кінця книжки... але шось то все не вельми оптимістично. Таке враження, що українці добровільно дають себе мучити, їм це подобається. Жити за принципом: я спокійно буду сіяти пшеницю, а хто наді мною є - то вже не моя справа. 

 
Хоча я думаю, скоро має шось статися. Люди вже не витримують. Потрібен ще якийсь поштовх -- і тоді олігархи не знатимуть, куди тікати!

Дехто порівнює "Час смертохристів" з "1984" Орвела. Проте, на мою думку, він набагато сильніший, адже нам він набагато ближчий. 

форум видавців у Львові

книжки впольовані, емоції зашкалюють після зустрічей з Ю. Щербааком, Жаданом, Іздриком... а гумор Андрія Бондара продовжив моє життя ще на багато років)))) 

Літвечір "СОВОК" у Львові - ВіДЕО

музичне

наживо музика звучить дуже емоційно і тому чіпляє. це не секрет. на фестивалі "ЗАХІД" сподобався виступ хлопців з групи "МЕРВА". звучили вони дуже якісно і оригінально.

ось класна пісенька "До себе в рай"

День незалежності у Львові

Перед вчорашнім мітингом опозиційних партій біля пам'ятника Шевченкові зустріла упівця в святковому обмундируванні з прапором. Поряд з безліччю партійних прапорів це навіть виділялося. Попросила сфотографуватися з упівцем, він, звичайно ж, погодився. Дізнавшись, що живу у Львові, раптом каже: "Запишіть мені свою адресу, я до вас заїду." Я здивовано дивлюсь на нього, він -- продуктів зі села вам привезу!!!))))

Потім ми зустрілися з друзями, йдемо площею Ринок, аж тут назустріч мер. Один наш хлопець-гуморист ляпнув: "О, наш найулюбленіший мер!" Садовий повертається і тисне Юрі руку, водночас киває всім нам. Ми киваємо теж і ледь не падаємо зі сміху. Садовий наївно вірить, що його справді так люблять?!!! 

P.S. Автоколона з національними прапорами була як ностальгійна згадка про Помаранчеву революцію. Загалом 20 років незалежності пройшов у Львові мляво і буденно, я б сказала... сумно...

СТОП пластик!!! (ЗЕЛЕНА СТОРІНКА)

Свідома молодь свідома у всьому!

БУРШТИНОВИЙ ШЛЯХ - відео

Бабуся, яка грає на барабані не гірше за "Здоб ші здуб"івську, народні співи та гуляння, унікальна найдовша  в Європі вузькоколійка ( Поліський трамвай, як її тут називають), поліська гостинність та неймовірно красива недоторкана природа -- все це на фестивалі "БУРШТИНОВИЙ ШЛЯХ"!!!!!

ЛІТЕРАТУРНІ ЧИТАННЯ з журналом "ДНІПРО"

Моя подруга Юля з журналу "Дніпро" організувала поетичні читання. Запросила й мене. Колись, ще на першому курсі я брала участь у фестивалі "Кефір". Пам"ятаю, що мені тоді було страшно. Але чого не зробиш заради друга. Та й випробувати свої сили теж було треба. Не писати ж постійно у шухляду. 

Треба і людей послухати, й себе показати.

Читати ми мали на траві, проте збиралося на дощ, тож ми вдало розмістилася у альтанці в центрі парку Франка. Пташки співають, собачки гавкають, гопніки гуляють (троє навіть приєдналося послухати)-- романтика! Зібралося нас тих поетів майже десяток. 

Коли підійшла моя черга, і я вийшла у центр, ноги мої зрадливо затремтіли. Якось взяла себе в руки -- і почула сміх і оплески! Ух, файно!!! а я так боялася, що виглядатиму аматором. Ніби непогано, сподобалася. Хоча знайоме з першого курсу враження, ніби ти оголюшся прилюдно, знову з"явилося!

Дуже мені сподобався поет, який спеціально приїхав на літвечір з Києва -- Заза Паушінашвілі. Також сподобалась позитивна поезія Світлани Корчагіної і, звичайно, Юлі. 

Після ми мило побесідували з кавою-чаєм. Літвечір вдався :)))

Вирішила один свій вершик написати.

минулої ночі

придумала тебе

з ребра себе

ти зринув пасажем

з забутої сонати

з забутої кімнати

виймаю ноти

щоб зіграти

ще раз

в любов 

БУРШТИНОВИЙ ШЛЯХ

Полісся -- загадкове та малодосліджене, вражає красою лісів, озер та ... сполученням. Саме тут, на Рівненщині, лежить найдовша у Європі вузькоколійка, протяжністю 106 км, по якій курсує маленький потяг. У болотистій місцевості -- він єдине сполучення між далекими селами. 

Поліщуки ласкаво називають потяг -- Кукушка або Поліський трамвай. Торік тут пройшов перший фестиваль "Бурштиновий шлях" на станції Антонівка. Цьогоріч фест змінив локацію -- перемістився на наступну станцію Володимирець.
Щоб зберегти унікальний маршрут, організатори хочуть привернути увагу туристів до вузької колії та мальовничої місцевості. Справа в тім, що залізничникам важко обслуговувати раритетний потяг -- запчастини до вагонів не продають вже щонайменше 50 років, нестандартну колію важко тримати у нормальному стані (хіба що вручну). Пасажирів мало, тож прибутків вони не приносять. 

Гостей фестивалю розважали колоритні народні колективи -- молодь, полісянки з граблями та букетами з чорниць та папороті, моторна бабця, яка грає на барабані. Проводили різноманітні майстер-класи. Поліські господині приготували особливі смаколики, які не можна було не скуштувати.Також тут у 2 вагончиках організували виставку-продаж бурштину.

Три дні фестивалю поділили тематично: свято бурштину, чорниці та день традиційної поліської кухні. Гостям не було коли нудьгувати.

Щоб зберегти унікальну залізничну гілку на Поліссі, організатори планують проводити фестиваль іще щонайменше  14 років – саме стільки і станцій на маршруті Поліського трамваю. У 2012 захід відбудеться на наступній за маршрутом станції Біла.

Зашків 2011 -- було фест!!!))))

"В ТОБІ ПУЛЬСУЄ КРОВ ГЕРОЇВ!" 120-ту річницю з дня народження Євгена Коновальця у Зашкові відзначили гучно саме під таким гаслом. Тут  вже вшосте гримів патріотичний фестиваль. 

Наметовий табір на березі озера, сцена з велетенським портретом Є. Коновальця, навколо – зелені пагорби, на одному з яких молоді послідовники лідера ОУН розгорнули банер ще й зі С. Бандерою. 

Ми помітили його ще здалеку, під’їжджаючи до села. 

Колориту додавали хлопці та дівчата у вишиванках. Цікаво, національний одяг вдало поєднували із сучасним.  Схоже, вже виростає нове покоління, яке асоціює себе українцями без шароварщини.

У гарячий від співів, танців та патріотизму день, Зашківське озеро манило блакитною прохолодою. Тут плавали немало людей, незважаючи на таблицю "Купатися та ловити рибу заборонено". 

 Також тут зробили реконструкцію бою між вояками УПА  та німцями і НКВД-истами. Упівці, ясна річ, перемогли, адже герої -- не вмирають)))

Ввечері був концерт. Найбільше сподобався бард Володимир Пастушок, та "гурт "Широкий лан", які виконували націоналістичні пісні. Я з нетерпінням чекала на "Тартака", проте Положинський всіх здивував. Сказав, що до Бандери він ставиться неоднозначно, адже в той час як Коновалець та Шухевич воювали, Бандера відсиджувався у Мюнхені. Проте ж відомо, шо Бандера хотів повернутися в Україну після німецького ув"язнення, але Шухевич повідомив його, що на нього вже полює НКВД, і він більше потрібний всім живий. 

А я засвітилася на всіх фото про фестиваль Зашків. Треба було аж так витанцьовувати)))) 

ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ й без Феліні

                     КОНЦЕРТ "БУМБОКСУ" У ЛЬВОВІ

Уявляєте, слухала останніми днями "Звьоздочка моя" Гадюкіних, яку переспівав Бумбокс. А нині... оп-ля!!! Випадково втрапила на концерт Бумбоксу, який виступав у Львові в парку культури! Хоч я і не фанатка гурту, проте послухала пісню Гадів наживо)))))


Життя -- класна річ, як не крути!!!!

P.S. Дуже здивував Андрій Хливнюк. Концерт проходив за підтримки Львівської політехніки і Burn. Так-от, складалося враження, що він халявного Бьорну обпився. Або чогось іншого накурився... Надіюсь, Положик не такий, тобто не тільки пропагує тверезу культуру, а й веде такий спосіб життя. 

Два з половиною чоловіки

Нещодавно мені друг розповів, що натрапив по тб на надзвичайно кумедний та життєрадісний фільм. Я вирішила подивитися одну серію, щоб скласти своє враження і потім обговорити. 

Подивилася одну серію. Не зрозуміла. Вирішила подивитися ще одну... Тепер додивляюсь 6 сезон ))))

Милий, оптимістичний фільм з дотепами, від яких сповзаєш з дивану. А ще там є такий симпатичний малий, справді, діти як щось скажуть -- то хоч стій, хоч падай. Признаюсь -- я навіть закинула свого улюбленого Хауса. Ось так!!!

на районі

Гопніки на моєму районі ще тієї, старої школи. Таких я вже не бачила давно. Ходять в спортивних костюмах, кросівках і, не зраджуючи звичці, удобряють насінням тротуари. Це було зазвичай.

Нині зустріла гопніків у реперському прикиді, які слухають російський реп. І в чому різниця, скажіть мені?

СИМОН ПЕТЛЮРА

Вчора була річниця вбивства Симона Петлюри. Його вбив у Парижі жидок Шварцбард. В Парижі  досі покоїться його тіло. Хоч Петлюра був далеко не однозначною постатю, проте він очолював та формував українське військо. Поки деякі відомі діячі Винниченко та Грушевський не розпустили армію. Це і стало причиною до поразки Української революції.

ВИСНОВОК.
1. Кожен має займатися своєю справою: письменник - писати книжки, полководець - керувати армією.
2. Для сильної держави і подальшої незалежності потрібна армія, до того ж добре вишколена.
3. Потрібно нарешті вчитись на помилках історії, щоб вигравати у майбутньому.

Тернопільські пригоди

Ех, люблю відрядження!!! Їдеш собі, милуєшся красивими українськими пейзажами, трошки попрацюєш, та ще й гроші за це отримуєш:)))  

 

Ми проїжджали красиві міста і села. Так і хотілося залишитися в цій ідилії назавжди.

Жовте поле слало нам м"які килими від Львова до Тернополя. ЯК у пісні Лами!

 

А ще ми проїжджали залізничні мости та віадуки -- це також було красиво.

        Також ми промчались через Теребовлю -- маленьке, затишне містечко. Я навіть умудрилася дещо зафотографувати. Виявляється, там теж є бруківка, як і у Львові.

                                                                                   

Люди і боягузи

 ДЕНЬ почався зі стресу. Жінка, з якою домовилася зустрітися, була основним моїм свідком в аферах із землею. Відмова від інтерв"ю звучала просто геніально: "Я була на прощі 2 дні, посповідалася, причастилася, послухала проповідь священика. що всім треба прощати, тож нехай сільській раді Бог простить, я очистилася, не хочу сваритися, нехай їм Бог пошле прозріння..." 

Я кажу -- стоп, яке прозріння! про що ви! треба боротися за те, що вам належить за законом, за свої права! Треба боротися за справедливість! Жінка мені на то відповідає -- якщо ви хочете, то можете самі піти поговорити з сільським головою, я не хочу, нехай їм Бог відплатить! 

Я далі намагаюся переконати її: без вас ніяк не обійдеться, якщо ви хочете добитися справедливості... Та аргументи б"ються горохом об стінку наївної побожності. Хоча, думаю, це просто страх вирішити самим свої проблеми. І так у всій Україні. Думаю, тому у нас стільки всього поганого, тому що ця жінка, ви, вони, навіть я -- всі ми миримося з несправедливістю та брехнею. Так легше. За вічним принципом українців -- моя хата скраю...


P.S. НЕДАРЕМНО СТРАХ Є ОДНИМ З СЕМИ НАЙТЯЖЧИХ ГРІХІВ!

ЗАМКНЕНЕ КОЛО

Мій друг мріє про машину. Щоб здійснити свою мрію, йому потрібна хороша високооплачувана робота. Така робота є, і на вакантні місця набирають новачків. Єдиний мінус -- потрібно, щоб працівник мав власну машину.


P.S. Музика в тему  -- "Табула раса" "Я люблю свою машину"

КАРПАРАТІВ З ОКЕАНОМ ЕЛЬЗИ

РайФайзенбанк-Аваль зробив собі крутий подарунок на день банкір -- запросив в оперу Океан Ельзи. Ми все то знімали. Під кінець не витримала і почала стрибати. Раптом тріск! Всі оглядаються на мене, а у мене одна нога провалилася у паркет...

9 травня у Львові

Ось з такої, мало не ідилічної картинки починався день на Холмі слави у Львові...

Ми з Ромою вирішили піти подивитися ще на Марсове поле. Там було трохи людей, молодих людей, на вигляд школярів 10-11 класу, "Беркут" хотів забрати у воронок. За що -- незрозуміло, адже вони просто стояли собі і нікого не чіпали. Тут з"явилася Ірина Сех і командир беркутівців, і автономів відпустили.

Я навіть була трохи розчарована -- і оце все?більше нічого не буде?
Проте тут людям почали телефонувати і повідомили, що на Холмі слави щось починає відбуватися. Ми кинулися бігти туди. Міліція поперекривала підступи у всіх дотичних вулицях, тож довелося довго їх оминати.


Коли ми прийшли, то зрозуміли -- тут шось готується. Беркут у 8 рядів перекрив дорогу та оточив вічний вогонь. Деякі суб"єкти хотіли підійти з квітами, проте їм не давали цього робити. Кілька марштуток стояло осторонь, можливо, чекаючи на час, коли розблокують дорогу. Тут беркут раптом рушив і почав відтісняти львів"ян далі. Хлопці, в основному зі "Свободи", стали стіною.  Автономи у масках йшли у задніх рядах. Раптом хтось кинув димові шашки, поетіло каміння. Миттєво озлоблені мєнти почали бити кийками львів"ян та гнати їх далі від Холму слави. Проте не далеко, на кілька метрів, де і завмерли, ніби заздалегідь за продуманим планом. Хлопці-автономи в масках, на вигляд років 16-18, не більше, рванули назад скоріше за мене. А далі стояли збоку, на підвищенні, щоб в разі чого, швидко ретируватись. Ось яка мужність причаїлася за масками.

Тут дзвонить телефон. Рома. Потрібна допомога. Я підбігаю -- кров юшить в нього з голови. Намагаюсь зупинити, але під рукою лише вологі серветки. Кілька хвилин на вмовляння, і ми йдемо шукати швидку. Там вже лежить закривавлений, що аж страшно глянути свободівець під капальницею. Рому оглядають в пропонують теж їхати в лікарню. Швидка поїхала, я залишаюся одна.

А на Холмі слави маршрутки раптом почали їхати в колони беркутівців, які раптом організовано розступилися і плавно замкнулися за останнім автобусом. Люди нарешті зрозуміли -- це непрохані гості з "Рускаво єдінства", почали бити кулаками повікнах, кидатися під колеса -- та вже убло пізно. Міліція злагоджено відтіснила львів"ян та безсовісно била. І кого вона захищала?!!!

Тож "Рускаму єдінству" вдалося розстелити червону шмату. Міліція показалася якнайкраще. Кількох львів"ян побили.

ПРОТЕ НАШІ ХЛОПЦІ позривали багатьом георгіївські лєнти, відібрали червоні прапори та спалили їх. Та навіть потоптали квіти російського посла.






ПРОТЕ НАШИХ ХЛОПЦІВ ще кілька разів тягали по прокуратурах і пропонувли дати свідчення на інших хлопців, які були 9 травня на Холмі слави.

                                          

Мій другий раз. КАРПАТИ-ДИНАМО

 

Нещодавно відвідала вдруге матч "Карпати-Динамо". Чесно кажучи, йти не дуже хотілося. Ну я ж не футбольний фанат. Проте ультрас влаштувли піший прохід від центру до стадіону "Україна" у вишиванках та з прапорами Бандери, Шухевича та Коновальця. Це обіцяло гарне шоу. Та й друзі умовляли.
 







Так і сталося. Фанати так вболівали і викрикували, що навіть я не могла всидіти на місці. "Слава нації -- смерть ворогам!", "Слава Україні!" -- "Героям слава" відповідали з протилежного сектору київські фанати. І хоча динамівці перемогли з рахунком 2:1, у всіх залишився хороший настрій. Навіть дощ припинився. Адже кияни -- друзі, що після матчу можна було переконатися на власні очі у пабах, де львівські та київські фанати об"єднували країну без політиків.

Після першого тайму львівська фірма викинула велетенський банер з написом "Кононов -- почесний громадянини м. Львова!". Це стало приємним сюрпроизом для тренера.

А це я на фоні банера "Кононов-почесний громадянин Львова!"



Тож не обійшлося і без несподіванок для відданихх фанів. Після матчу Кононов разом зі всіма футболістами (навіть негр вдягнувся) вийшов у вишиванках привітатися з фанами. Тож приємні футбольні емоції захопили і мене. Гра на полі була напруженою, але не менш цікаво було спостерігати і за підтримкою фанів, які вели свою гру на підтримку команди серця.
Хочу піти ще на футбол!

Парад вишиванок у Львові

Парад вишиванок у Львові, присвячений дивізії "Галичина" пройшо пафосно і надихнув впевненість у змінах. Якщо стільки молоді вийшло і заявило, які в нас герої : "Бандера, Шухевич -- герої України!", "Герої не вмирають, вмирають вороги!!!", то, думаю, в нашій країні шось скоро має змінитися!!! Принаймі, я в це дуже хочу вірити! Виступ Юрія Михальчишина був енергійним та надихаючим!!!

ЛУЧЕ БІТЬ ІЗНАСІЛОВАНОЙ, НЄЖЄЛІ УКРАЇНІЗІРОВАНОЙ!

П'єса "Мина Мазайло" Миколи Куліша актуальна і через сто років після написання. Радянська українізація 20-х років була, як відомо, спеціально зроблена, щоб виявити і знищити "буржуазних націоналістів". Мина, відчуваючи комплекси через своє козацьке прізвище Мазайло. вирішує змінити його на великоросійське -- Мазєнін. Навіть найняв вчительку "правильних проізношеній", та це все одно видає у ньому малороса (бо відрікається свого українського, а до російського ніяк не доскочить). І таких Мазєніних багато. Тоді були, і зараз є. 

Натомість його син Мокій помішаний на українізації і навіть українізує дівчину Улю, яка мала відбити в нього охоту до свого коріння. Його захоплення укрмовою щире і зворушливе, проте він і не підозрює того, що задували більшовики.

Дядько Тарас -- "щирий" українець у вишиванці, багато розглагольствує, а коли приходить до діла -- то мовчить.


Тьотя Мотя з Курська видає геніальні фрази: "Луче біть ізнасілованой, нєжєлі українізірованой".


Вся сім'я гризеться через зміну прізвища. Проте розв'язка у Миколи Куліша просто шекспірівська -- за злісний опір українізації Мину, вже Мазєніна, звільняють з роботи!


Геніальна за проблематикою та іронією комедія "Мина Мазайло" викликає не тільки сміх з безглуздих вчинків героїв,  й викликає алюзії на нинішню "табачникізацію" України. 
Театр "Міра" в кінотеатрі імені О. Довженка намагався зіграти комедію по-модньому: кривляння, дурнуваті маленькі кроки героїв, які мали би смішити, але тільки дратували, відверте перегравання -- це дуже зіпсувало враження від твору, який викликає емоції і від простої, щирої постановки.


Простота та мінімалізм, схоже, зараз в українському театрі не в моді. Тому поки він такий у більшості провінційний...

ЛІНА КОСТЕНКО. ЗАПИСКИ...

ЧИТАЮ Ліну Костенко "Записки українського самашедшего". Неоднозначна книжка... Перші сто сторінок вкинули мене у депресію. Навіть почали виникати в голові думки - а може й справді варто виїхати з цього дурдому у нормальну розвинену країну, яка піклується про своїх громадян.  Ньюсстрічки Костенко як зведення з фронту -- тільки негатив. Іноді виникало бажання кинути цю бредотіну і не читати далі.

СТОП! Але ж так і є, нас кожного дня годуть жахливими новинами: теракти, війни, вбивства, катастрофи, погана політика...

ТІЛЬКИ трошки пізніше стає зрозуміло навіщо це -- довести до абсурду і збурити свідомість кожного українця! 

СВЯТО, ЯКЕ ЗАВЖДИ З ТОБОЮ

ОЦЕ пригадалась поїздка в Париж. Я, Мартуська, яка так далеко зараз (в Італії), Надя, яка у Львові, але ми так рідко бачимся і незабутня Наталка-полтавка (з Полтави, зрозуміло), яка нам і нерви трохи попсувала, але все ж таки і підірвала на цю поїздку. 

Натрапила тільки що на деякі цитати Хемінгуея зі "Свято, яке завжди з тобою":
"Якщо тобі пощастило і ти в молодості жив в Парижі, то де б ти не був потім, до кінця днів твоїх залишиться з тобою, тому що Париж -- це свято, яке завжди з тобою!"
Хоч ми там були тільки 2 дні, але емоції такі, ніби ми там місяць були!!!!

Ох, Париж, ми тебе точно ніколи не забудемо!!!

DANCE, DANCE, DANCE!

САМЕ так називається книжка Харукі Муракамі, яку я нещодавно прочитала.

Особливий японський стиль, дотепи, таємниці і натяк на кохання -- роблять  книжку особливою.

Ось деякі цитати, які мені сподобались:

"Виходить, що всі ми живемо у придуманому світі й дихаємо придуманим повітрям."

"Марнотратство -- найвища чеснота у високорозвиненому капіталістичному суспільстві. Те, що Японія закуповує у США реактивні винищувачі й піднімає їх у небо за тривогою, ротринькуючи дорогоцінне пальне, змушує капітал у світовій економіці швидше обертатися,  й завдяки цьому капіталізм досягає ще вищого розвитку. Якби всі поклали край такому марнотратству, то настала б велика депресія -- і світова економіка полетіла б шкереберть!"

"Різноманітними стали й критерії добра і зла. Витонченішими. Добро розділилося на модне і немодне. Так само, як і зло. Модне добро буває формальним, випадковим, у стилі "хіпі", "холодним", як джаз у класичному виконанні, в дусі часу і снобістським. Насолоду приносить і його комбінація."

"Бо цей світ для тебе! -- відповів Чоловік-Вівця таким тоном, ніби стверджував щось зовсім очевидне. Що ж тут незрозумілого? Якщо ти його прагнеш -- матимеш. Бо цей світ призначений для тебе. Ясно? Ти повинен це зрозуміти. Ось у чому суть."   

РИБОБРАКОНЬЄРИ в законі

Нещодавно зробила розслідування про те, що робиться на водоймах Львівщини. Ми 2 рази їздили на Добротвірське водосховище (біля Добротвірської ТЕЦ), один з них -- рейд на браконьєрів, який влаштували ентузіасти з громадської організації "Громада рибалок України" разом з міліцією та Екоінспекцією. Виявляється, браконьєри просто жирують на річках та озерах, ловлять рибу у заборонених місцях і забороненими знаряддями навіть посеред білого дня!!! І ніхто їм не указ. А все тому що їх прикриває Рибінспекція (Держрибохорона). А саме Рибінспекція мала би найбільше боротися з рибобраконьєрами!!! Але в наших річках доти буде риба, поки будуть такі небайдужі люди, як Володимир Ткачик!!!! Тільки треба їм допомагати!!!

ПІДГЛЕДІЛА! :))

Щойно їхала в маршрутці повз парк Франка. Дивлюсь - Потятиник, мій улюбнений викладач, один з небагатьох, за парами якого я скучаю. Стоїть собі в парку, підставивши обличчя сонечку, вдихає чисте повітря. Пройшло так кілька секунд. Подивився на годинник -- і задріботів по доріжці на пари!!!

Ах, весна!!!

Чорний Ворон у Львові

Нині біля мого Університету Франка зібрався кількатисячний натовп на зустріч з Василем Шклярем. Була і я. Пішла, бо чекала чогось незвичайного, особливо, можливо якогось духовно-емоційного зрушення і того, що Чорний Ворон покличе всіх штурмувати владу за собою.


АЛЕ....


Я забулась, що він письменник. А лідерство не всім письменникам під силу. Тож я у дивному настрої піднесення та розчарування провела на Майдані 2 години. Піднесення -- бо обговорювали таку любу моєму серцю книжку Шкляра, його інтерпретацію, історію, плани. Іронія і гумор письменника вражають. Особливо, коли пафосно хвалять і його, і нашу славну історію. Також вражають мужність, сила волі і витримка. А ще -- низький голос. Справжній гайдамака!!!


ПРОТЕ...


Моє почуття розчарування від безсилля і бездіяльності українців нікуди не зникло!!! Тільки посилилося. Так чекала, шо Шкляр поведе за собою народ на новий Майдан... І чому я це собі видумала??? і де шукати того справжнього, сильного лідера, такого як Саакашвілі в Грузії, який би повів за собою змучених "на чужій, не своїй землі" українців!!!!!


ДЕ ТИ, ЛІДЕРЕ, АГОВ???????????????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

я не напрягаюсь!

Класне відео, відображає мій настрій)))

трояндовий час

тільки заходжу в свою кімнату -- сильний запах троянд окутує мене з ніг до голови!!! такий п"янкий, що ледь не збиває з ніг!!! а ще... щастя і романтики.

ось такі приємні живі спогади з дня народження мого;))))

друзі, а ще є купа вина. приходьте погрітися на вогник))))

Анекдот з відрядження у Закарпаття

Вчора їздила у соняшне Закарпаття. Там ТЕПЛО і без СНІГУ!!! А у Львові морозище!!! Брррррррррр!!!! Хочу жити в Закарпатті)))))
Карпати у снігу просто неймовірно красиві!!!!!

Слухаю майстра в Депо у Чопі, який з ентузіазмом і на своєму професійному жаргоні розповідає про чудо-установку, яку він виготовив за своїми кресленнями та своїми руками! Я киваю головою, роблю розумний вигляд, в той час як він показує всі детальки... Але тут на його фразі "Ця установка перевертає не тільки вагони, а й піввагони" -- не витримую і ставлю ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ -- а що таке піввагони???


Залізничник онімів на хвилю і розповідає. Що в них тут на селекторній нараді всіх Залізниць України реальний випадок стався. Доповідач з якоїсь залізниці звітує, що за минулий місяць вони навантажили 5 тисяч піввагонів. Тут головний начальник з Києва не витримує і каже: "Навіщо вантажити 5 тисяч піввагонів??? Якщо можна навантажити 2, 5 тисячі повних!"


Виявляється, піввагони -- це вантажні вагони без накриття ;)))))

Далі буде про Закарпаття...

Я ЛЮБЛЮ ПОЛОЖИКА!!!!!

Концерт нині в клубі "Романтик" у Львові вдався на славу!!! Тартак люблять не те слово, просто обонюють!!!! а як Сашко ще відривається на сцені та заводить публіку, нехважаючи на те, що йому вже майже сорок років!!!! Молодий тілом і душею. От з кого треба брати приклад молоді - не п"є, не курить, вегетаріанець. Тому так і виглядає добре!!!!))))    

Правда, коли ми тільки зайшли в Романтик, то нас неприємно вразили малолєтки, які курили, вже п"яні і наспівували на повен голос російських пісень!(( Ми з Юлею подумали, що ми вже застарі для таких тусовок. Проте потім побачили, що на концерті багато людей різного віку -- від малолітніх емо та хайратих до гопів в Абібасах та дорослих людей!!!

На жаль, Положик цього разу не стрибнув у натовп!!! Може, боявся, що прихильники не витримають вже його ваги??)))))

EVERYBODY LIES!!!

Я велика шанувальниця Хауса!!! А хто нє?:)))                      

 Дивлюсь серіал, переважно, в інтернеті, а там, на жаль, переклад російською. На СТБ поки дочекаєшся того нормального перекладу по-українськи, то всьо добро промине. Та й хаусонетерплячка не дає спокою ;)))

Тож я звикла до  російськомовного  Доктора. ПРОТЕ нарила нині найсвіжішу серію останнього сезону, озвучену багатоголосно українською!!!! Клас!!! Дуже круто)))))) Я тепер не уявляю рідного Хауса без рідної мови!!!!))))))


Everybody lies -- всі брешуть!!! Така класна філософська фраза, а головне правдива!!!