Моя подруга Юля з журналу "Дніпро" організувала поетичні читання. Запросила й мене. Колись, ще на першому курсі я брала участь у фестивалі "Кефір". Пам"ятаю, що мені тоді було страшно. Але чого не зробиш заради друга. Та й випробувати свої сили теж було треба. Не писати ж постійно у шухляду. Треба і людей послухати, й себе показати.
Читати ми мали на траві, проте збиралося на дощ, тож ми вдало розмістилася у альтанці в центрі парку Франка. Пташки співають, собачки гавкають, гопніки гуляють (троє навіть приєдналося послухати)-- романтика! Зібралося нас тих поетів майже десяток.
Коли підійшла моя черга, і я вийшла у центр, ноги мої зрадливо затремтіли. Якось взяла себе в руки -- і почула сміх і оплески! Ух, файно!!! а я так боялася, що виглядатиму аматором. Ніби непогано, сподобалася. Хоча знайоме з першого курсу враження, ніби ти оголюшся прилюдно, знову з"явилося!
Дуже мені сподобався поет, який спеціально приїхав на літвечір з Києва -- Заза Паушінашвілі. Також сподобалась позитивна поезія Світлани Корчагіної і, звичайно, Юлі.
Після ми мило побесідували з кавою-чаєм. Літвечір вдався :)))
Вирішила один свій вершик написати.
минулої ночі
придумала тебе
з ребра себе
ти зринув пасажем
з забутої сонати
з забутої кімнати
виймаю ноти
щоб зіграти
ще раз
в любов
цікаво було б почути як ти читаєш свої вірші....
ВідповістиВидалитиа треба було прийти і послухати)))
ВідповістиВидалитиніхто ж не запросив...)))
ВідповістиВидалититепер буду вивішувати тут оголошення)))
ВідповістиВидалити