відчуваю себе Маяковським
а ти моя Лілічка Брик
я перелопачую гори словесного сміття
у горлі недожований крик
наші безмежні почуття
розбилися об буденності материк
як жити далі
як бути далі
з екзистенційною самотністю
я не чарівник
я твоєї тіні двійник
любові пшик
гаплик
зник-
ни з моїх думок
інакше дробовик
допоможе стерти нашу пам'ять
Немає коментарів:
Дописати коментар