після недоспаної
ночі чи бодуна сприймаєш світ загостренише і чіткіше, у фокусі. зазвичай,
фокус притуплюють стандартні буденні відчуття. у кожного в помешканні іконостас
з телевізора та комп"ютера. чи не в кожній квартирі сателітарки - прямий
зв"язок з богом. зі змі. а у мене серце. донор щастя. я відчуваю світ
просто, без посередників. я сама посередник. провідник. нео. між людьми і
між богом. іноді я відчуваю себе богом. це я вибираю, яку інфу до
вас донести. це я, крізь себе, своє світосприйняття, релігію,
виховання, настрій, совість (...) показую світ навколо. так, як саме я
його бачу, сприймаю чи хочу бачити. я видаю правду, або брехню. або
напівправду. або напівбрехню. все через те, що не завжди сама можу розібратися,
хто справді бреше, а хто каже правду. тому що я все ж таки не бог. я
тільки вчусь бути ним.
і хіба наша
щоденна молитва до екранів телевізорів/моніторів (правильне
вибрати) у пошуках інформації для втамування голодо-знань не є найкращою
молитвою? найвиразнішою молитвою наших бажань?
моліться -- і вас
почують. може.
Немає коментарів:
Дописати коментар