постВеликдень

отож, всю шинку з"їдено, паску теж, горілку випито, а гості поїхали додому. 

почалось все в суботу. я прийшла до сусідів за молоком, щоб спекти паску (звичайно ж, це роблю не я, а моя мама, я так, помічник). у воротах ледь розминулася з піддатим сусідом, який виміряв болота по коліна, не міг втрапити на кладку. він намагався мене чи то привітати зі святом, чи щось про то розказати.... дядьку, -- кажу, -- та Великдень тільки завтра.

поїхала ровером на цвинтар. ух, як класно після довгої зими покататись на велосипеді!!! зібрала торішнє листя з гробівців і понесла його викидати в яму, де спалювали сміття. не знаю, що то було. чи задивилась я на якусь могилку, чи привид підставив підніжку -- лечу вниз головою в яму зі сміттям. внизу, відпльовуючись, відчуваю -- щось гаряче в ліву ногу. дивлюсь, мій кед горить! поки я видряпувалась по смітті, люди по-християнськи мені поспівчували реготом)))