СИМОН ПЕТЛЮРА

Вчора була річниця вбивства Симона Петлюри. Його вбив у Парижі жидок Шварцбард. В Парижі  досі покоїться його тіло. Хоч Петлюра був далеко не однозначною постатю, проте він очолював та формував українське військо. Поки деякі відомі діячі Винниченко та Грушевський не розпустили армію. Це і стало причиною до поразки Української революції.

ВИСНОВОК.
1. Кожен має займатися своєю справою: письменник - писати книжки, полководець - керувати армією.
2. Для сильної держави і подальшої незалежності потрібна армія, до того ж добре вишколена.
3. Потрібно нарешті вчитись на помилках історії, щоб вигравати у майбутньому.

Тернопільські пригоди

Ех, люблю відрядження!!! Їдеш собі, милуєшся красивими українськими пейзажами, трошки попрацюєш, та ще й гроші за це отримуєш:)))  

 

Ми проїжджали красиві міста і села. Так і хотілося залишитися в цій ідилії назавжди.

Жовте поле слало нам м"які килими від Львова до Тернополя. ЯК у пісні Лами!

 

А ще ми проїжджали залізничні мости та віадуки -- це також було красиво.

        Також ми промчались через Теребовлю -- маленьке, затишне містечко. Я навіть умудрилася дещо зафотографувати. Виявляється, там теж є бруківка, як і у Львові.

                                                                                   

Люди і боягузи

 ДЕНЬ почався зі стресу. Жінка, з якою домовилася зустрітися, була основним моїм свідком в аферах із землею. Відмова від інтерв"ю звучала просто геніально: "Я була на прощі 2 дні, посповідалася, причастилася, послухала проповідь священика. що всім треба прощати, тож нехай сільській раді Бог простить, я очистилася, не хочу сваритися, нехай їм Бог пошле прозріння..." 

Я кажу -- стоп, яке прозріння! про що ви! треба боротися за те, що вам належить за законом, за свої права! Треба боротися за справедливість! Жінка мені на то відповідає -- якщо ви хочете, то можете самі піти поговорити з сільським головою, я не хочу, нехай їм Бог відплатить! 

Я далі намагаюся переконати її: без вас ніяк не обійдеться, якщо ви хочете добитися справедливості... Та аргументи б"ються горохом об стінку наївної побожності. Хоча, думаю, це просто страх вирішити самим свої проблеми. І так у всій Україні. Думаю, тому у нас стільки всього поганого, тому що ця жінка, ви, вони, навіть я -- всі ми миримося з несправедливістю та брехнею. Так легше. За вічним принципом українців -- моя хата скраю...


P.S. НЕДАРЕМНО СТРАХ Є ОДНИМ З СЕМИ НАЙТЯЖЧИХ ГРІХІВ!

ЗАМКНЕНЕ КОЛО

Мій друг мріє про машину. Щоб здійснити свою мрію, йому потрібна хороша високооплачувана робота. Така робота є, і на вакантні місця набирають новачків. Єдиний мінус -- потрібно, щоб працівник мав власну машину.


P.S. Музика в тему  -- "Табула раса" "Я люблю свою машину"

КАРПАРАТІВ З ОКЕАНОМ ЕЛЬЗИ

РайФайзенбанк-Аваль зробив собі крутий подарунок на день банкір -- запросив в оперу Океан Ельзи. Ми все то знімали. Під кінець не витримала і почала стрибати. Раптом тріск! Всі оглядаються на мене, а у мене одна нога провалилася у паркет...

9 травня у Львові

Ось з такої, мало не ідилічної картинки починався день на Холмі слави у Львові...

Ми з Ромою вирішили піти подивитися ще на Марсове поле. Там було трохи людей, молодих людей, на вигляд школярів 10-11 класу, "Беркут" хотів забрати у воронок. За що -- незрозуміло, адже вони просто стояли собі і нікого не чіпали. Тут з"явилася Ірина Сех і командир беркутівців, і автономів відпустили.

Я навіть була трохи розчарована -- і оце все?більше нічого не буде?
Проте тут людям почали телефонувати і повідомили, що на Холмі слави щось починає відбуватися. Ми кинулися бігти туди. Міліція поперекривала підступи у всіх дотичних вулицях, тож довелося довго їх оминати.


Коли ми прийшли, то зрозуміли -- тут шось готується. Беркут у 8 рядів перекрив дорогу та оточив вічний вогонь. Деякі суб"єкти хотіли підійти з квітами, проте їм не давали цього робити. Кілька марштуток стояло осторонь, можливо, чекаючи на час, коли розблокують дорогу. Тут беркут раптом рушив і почав відтісняти львів"ян далі. Хлопці, в основному зі "Свободи", стали стіною.  Автономи у масках йшли у задніх рядах. Раптом хтось кинув димові шашки, поетіло каміння. Миттєво озлоблені мєнти почали бити кийками львів"ян та гнати їх далі від Холму слави. Проте не далеко, на кілька метрів, де і завмерли, ніби заздалегідь за продуманим планом. Хлопці-автономи в масках, на вигляд років 16-18, не більше, рванули назад скоріше за мене. А далі стояли збоку, на підвищенні, щоб в разі чого, швидко ретируватись. Ось яка мужність причаїлася за масками.

Тут дзвонить телефон. Рома. Потрібна допомога. Я підбігаю -- кров юшить в нього з голови. Намагаюсь зупинити, але під рукою лише вологі серветки. Кілька хвилин на вмовляння, і ми йдемо шукати швидку. Там вже лежить закривавлений, що аж страшно глянути свободівець під капальницею. Рому оглядають в пропонують теж їхати в лікарню. Швидка поїхала, я залишаюся одна.

А на Холмі слави маршрутки раптом почали їхати в колони беркутівців, які раптом організовано розступилися і плавно замкнулися за останнім автобусом. Люди нарешті зрозуміли -- це непрохані гості з "Рускаво єдінства", почали бити кулаками повікнах, кидатися під колеса -- та вже убло пізно. Міліція злагоджено відтіснила львів"ян та безсовісно била. І кого вона захищала?!!!

Тож "Рускаму єдінству" вдалося розстелити червону шмату. Міліція показалася якнайкраще. Кількох львів"ян побили.

ПРОТЕ НАШІ ХЛОПЦІ позривали багатьом георгіївські лєнти, відібрали червоні прапори та спалили їх. Та навіть потоптали квіти російського посла.






ПРОТЕ НАШИХ ХЛОПЦІВ ще кілька разів тягали по прокуратурах і пропонувли дати свідчення на інших хлопців, які були 9 травня на Холмі слави.

                                          

Мій другий раз. КАРПАТИ-ДИНАМО

 

Нещодавно відвідала вдруге матч "Карпати-Динамо". Чесно кажучи, йти не дуже хотілося. Ну я ж не футбольний фанат. Проте ультрас влаштувли піший прохід від центру до стадіону "Україна" у вишиванках та з прапорами Бандери, Шухевича та Коновальця. Це обіцяло гарне шоу. Та й друзі умовляли.
 







Так і сталося. Фанати так вболівали і викрикували, що навіть я не могла всидіти на місці. "Слава нації -- смерть ворогам!", "Слава Україні!" -- "Героям слава" відповідали з протилежного сектору київські фанати. І хоча динамівці перемогли з рахунком 2:1, у всіх залишився хороший настрій. Навіть дощ припинився. Адже кияни -- друзі, що після матчу можна було переконатися на власні очі у пабах, де львівські та київські фанати об"єднували країну без політиків.

Після першого тайму львівська фірма викинула велетенський банер з написом "Кононов -- почесний громадянини м. Львова!". Це стало приємним сюрпроизом для тренера.

А це я на фоні банера "Кононов-почесний громадянин Львова!"



Тож не обійшлося і без несподіванок для відданихх фанів. Після матчу Кононов разом зі всіма футболістами (навіть негр вдягнувся) вийшов у вишиванках привітатися з фанами. Тож приємні футбольні емоції захопили і мене. Гра на полі була напруженою, але не менш цікаво було спостерігати і за підтримкою фанів, які вели свою гру на підтримку команди серця.
Хочу піти ще на футбол!