щось
гріє душу так весняно
хоча
усіх тримає листопад
я
йду по місту із туманом (в голові
моя
усмішка наче сонце
сліпить очі незнайомців
агов
чи ви живі
нахмурені
обличчя
надуті
губи кам»яні
зчерствілі
душі в вас порожні
загублений
любові ключ
несуть
вчорашні вічні почуття
в найближчий ярмарок
на продаж чи навіть
на смітник
Отже ж. В нас скоро весь Лісопарк забудують оці тупоголові.
ВідповістиВидалитиЗІ. А я зараз створюю україномовний блог. Ти мене, можна сказати, надихнула))))