вівторок, 31 серпня 2010 р.

ЖИТТЯ У ФРАНЦІЇ, НОТР ДАМ ДЕ ЛЯ САЛЄТ. я на небі була!!!

Я живу в кімнаті біля базиліки у святому місці Нотр Дам де Ля Салєт, де з"явилася Матір Божа більше ста років тому. Майже кожного ранку мене будять дзвони та звуки органу. А навколо неймовірно красиві гори -- вершини у снігах, хмарки часто напливають по ранках, і тоді ми всі є ніби на хмарках, тобто на небі!!!!

Життя в нас тут дуже насичене --  роботою, підкоренням нових вершин, відкриттям нових чудових куточків Франції. А ще ми тут зрозуміли як це чудово не мати власної машини!!! Адже автостоп -- це круто!!!! Тут це можна робити без проблем, люди часто зупиняються і не бояться брати до себе в машину незнайомих людей. ДО ТОГО Ж, ти не знаєш. коли саме тобі зупиниться машина і чи ти точно туди поїдеш куди запланував, чи зміниш плани залежно від ситуації. Екстремально? Так! Цікаво? Так! Небезпечно? Теж так! На жаль(((

Двоє волонтерів з Білорусії їхали в Ансі. Їх підвіз дядя на крутій машині. Він розповів про себе, що є власником крутого нічного клубу. Ці потім подивилися в нет.... а там таааакееее!!!!! непристойний клуб, одним словом, м"яко кажучи! Вони були раді, що цей їх не забрав у рабство. Відомо яке!


Та про Францію у мене тільки приємні спогади!!!! Жаль, що скоро їдемо... Так не хочеться прощатися, подружилися ми тут зі всіма -- з поляками, білорусами, росіянами, угорцями, румунами, французами....

пʼятниця, 27 серпня 2010 р.

ЗВІДКИ РОСТУТЬ НОГИ У РЕВОЛЮЦІЙ...?

Отакий-от у м. Візілі замок і парк з лебедями, гусьми, поні, зоопарком!!! тут неймовірно красиво та приємно!!! тиша, спокій, зелененькі газони та відчуття повного умиротворення. А колись тут розгорілася велика пожежа Французької революції!!!!

Тепер тільки наглі гуси та качки порушують тишу наглим гелготом  --- вимогою дати хліб!!!

пʼятниця, 20 серпня 2010 р.

ФРАНЦУЗЬКІ СНИ

Сьогодні ВНОЧІ щось снилося. Верзлося. ЩО саме я не пригадую, на жаль. Проте вчора нас підвозили французи, і довелося довго з ними балакати французькою. На загал, французи не надто освічені, часто не знають, де точно знаходиться Україна, асоціації з Україною в них теж не дуже яскраві -- Чорнобиль, Шевченко (Андрій, звісно), Динамо, Тимошенко (часто імені її вони не можуть згадати, а просто кажуть "жінка з косою"), брати Кличко, Помаранчева революція. Складається таке враження, що молодь не прагне особливо до знань через те, що батьки забезпечують їм майбутнє, купують машини.

Серед всіх виявився один дуже розумний мужчина, інженер-ядерник. Саме він був одним з розробників нового саркофагу над Чорнобильським реактором. Тож він розповідав дуже цікаві речі, розпитував про Україну, про свободу слова, дивувався, що в Україні вона все ж таки є,  відмінності в медіаполітиці в Україні та Росії,   українську політику, прагнення українців в Европу чи Росію. Я намагалася пояснити, що насправді ми, прості українці, не хочемо йти знову ні в які союзи, ні з Европою, ні з Росією! Здається, він зрозумів. Бо наприкінці сказав цікаву річ: ""Це напевно тому, що ви, українці, довгий час були під Сталінським режимом, комуністичним режимом, тому для вас зараз так важлива свобода!".

Отож, вночі мені марилося))) А вранці моя колєжанка Іра розповіла, що я розбудила її вночі, бо розмовляла... французькою мовою!!! Спочатку Іра подумала, що я хочу її розіграти, жартую. Проте, коли я не реагувала на її слова, вона зрозуміла, що я все-таки сплю!))))))

... говорити вві сні французькою. Що ж... наступний етап думати французькою вже вдень!))))))

ІНОДІ В БРЕХНЮ ПОВІРИТИ ЛЕГШЕ, НІЖ В ПРАВДУ. ТОДІ І ПРИДУМАВ ХТОСЬ ТеБе!

четвер, 12 серпня 2010 р.

СТЕРЕОтипи

Саме у ЧУЖІЙ країні відчуваєш, що ж про тебе, тобто твою країну думають насправді. Кусочки інформації, які ми отримуємо з газет чи телебачення, не показують справжнього життя тої чи іншої держави. А імідж, який нам нав"язують чи пропагують часто відрізняється від того, що є в житті.

Так само і тут. Про нас у Франції знають, якщо чесно, то мало. А те, що знають, просто викликає здивування. Чи то в нас так погано працюють ЗМІ чи державна пропаганда, але інформація явно обмежена і часто викривлена. Так недавно я була ошелешена тим, коли мене французи спитали, як там комунізм в Україні!!! Коли я почала пояснювати, що в нас вже 20 років, як комунізму нема, то побачила недовірливі погляди. Я не знаю, чи так вже в нас помінялася міжнародна політика до зближення з Росією, але французи думають, що ми живемо дуже погано і в минулому столітті. Можливо, частка правди в цьому є.

Я не люблю Макдональдс. Це гидота! Проте французи дивуються моєму смакові і називають мене "Fille bizare" (дивна дівчина). А після цього питаються, чи є в нас Макдональдси.

А ще мене вражає l'hypocrisie française (французьке лицемірство). Коли тебе питають "Ça va?" (як справи?) і ти маєш відповісти Ça va (все добре). Інакше тебе не зрозуміють. Це тільки ми, слов"яни, відповідаємо щиро. Насправді нікого не хвилює, що в тебе на душі, головне постійно усміхатися і казати Ça va! 
Або коли тобі французи усміхаються і приємно розмовляють -- цн аж ніяк не означає, що вони це і відчувають. Потім вони все тобі викажуть, та ще й в такий момент, коли ти цього від них аж ніяк не очікуєш!!!!
Вони нас не розуміють. Французи дуже загнані в рамки. Коли на дорозі пише, що можна їхати зі швидкістю 110 км/год, то він так і буде їхати. І ні на трошки більше! Коли у машиніє 4 місця з пасками безпеки, то ніхто не візьме п"ятого пасажира, адже це буде небезпечно для його життя!!! А хто за це відповідатиме?! 

Нам, слов"янам, притаманне більш пофігістичне ставлення до життя і світу. Ми хочемо кожного дня свята, нових відчуттів, якогось екстриму. Французи більш врівноважені, передбачені, педантичні. Для них все просто, адже вони живуть за інструкціями та правилами!!! Ах, який жах!!!! 


Різні в нас світогляди. Щирість і лицемірство. Відкритість та інтравертність. Схід і Захід Європи!

Білоруси, які теж тут працюють волонтерами, теж мене здивували. Жаліються, що українці їх не люблять. Заперечую. Питаюся, а чому ви не розмовляєте своєю рідною мовою, білоруською? Вони мені розказують, що в них така важка історія. Росія вкрала частину історії, частину Литва. Питаюсь, а звідки ви це знаєте. Виявляється, що вони це все вчать в школах, білоруську мову теж, проте дуже мало. Зі всіх 15 білорусів, тут тільки двоє розмовляють своєю мовою!!! А ще мене вразило, що білоруська мова, література, музика в них неформат, андеграунд, що іноді доходить до абсурду. Наприклад, вечірку з білоруською мовою і музикою організовують геї!!!

Також виявилося, що білоруси не ображаються, коли їх називають бульбашами. Вони також себе так називають і навіть гордяться цим. Тому дивуються, коли українці ображаються на "хохлів". Проте, думаю, в України інша історія :)))

вівторок, 10 серпня 2010 р.

хранцузька медицина

ТЕПЕР я знаю, чому такі французи багаті. Бо вони вміють заробляти гроші. За 2 хвилини огляду в лікаря я  заплатила 22 евро!!! А за годину він може заробляти до 700 еврів!!! І це в маленькому містечку!!!! Нашим лікарям таке і не снилося...
А ще мене вразила їхня педантичність аж до тупості. Медсестра перелякалася, що я заразно хвора і змусила мене поїхати до лікаря. Натомість він сказав те, що я і сама знала -- тобто, що в мене болить горло і треба його лікувати.
Проте поїздка виявилася не така і безнадійна. Я оглянула чудове маленьке альпійське містечко Кор та ще й скуштувала місцеві смаколики!!!!))))) Таке враження складається, що в цьому місті не працюють. Купа людей на озері, в ресторанчиках -- всі відпочивають. Можливо, це через те, що є дуже багато готелей та ресторацій, адже тут проходив шлях Наполеона.
Проте не тільки це. Чи не від КОЖНОГО француза я чую в словах гордіть, які тут красиві гори і як вони їх люблять!!!

Чим не приклад захоплюватися Карпатами чи Кримськими горами???)))

Література --- це завжди цікаво!!! Журналістика -- нa жаль, не завжди!!! (С)

середа, 4 серпня 2010 р.

ОХХХХХХХ!!!!!!!!!!!!!!!!!! АЛЬПИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

ми за 3 дні вже тричі ходили в гори)))) це дуже гарно. а ше коли сама прогулюєшся, то відчуваєш, шо всі ті турботи, які нас гризуть, самі собою відпадають!!!! відчуваєш, шо ці величні гори, цей світ створений не дарма, а отже і ти теж!!! і шо хтось зверху про тебе піклується... і тоді стає дуже добре))))

і хочеться писати знову вірші!!! як колись))) прості і наївні, смішні... але такі романтичні....)))))))