Фріки

Сьогодні мали фотосесію на випускний альбом, сидимо собі на площі Ринок, аж підходить до нас пенсіонерка з карткою "Допоможіть моєму сину спортсмену-інваліду", ледве говорить українською. Ми кажемо, що студенти, не маємо грошей. Жіночка обурюється і знервовано випалює, що студенти зараз багаті. Вона підходить до інших дівчат, ті мовчать. Жіночка підвищує голос і просто НАГЛО вимагає, щоб їй щось дали. А далі заявляє одній дівчинці: "Щоб тебе таке часом не чекало! Я бачу, що в тебе темна душонка!". І хіба людина, яка справді потребує допомоги буде так наїжджати на інших?

Через дві хвилинки підходить інший кадр. Хлопчина, у на розмір більших штанях по пупець, салатовій сорочці та під тон галстуку, пропонує нам останні зразки справжніх дизайнерських речей просто з останніх італійських фешнпоказів. Ми починаємо сміятися. Він ображається і починає рекламувати чомусь ще більше: "Справжній ексклюзив, іменний браслет, тільки в нас і всього за 16 доларів". Дівчата кажуть, що недавно їм пропонували за 25 гривень. Тоді хлопець не витримує і демонструє свій ексклюзив -- викладене стразиками ім'я на ремінчику під шкіру. Ми вже не можемо стриматися від сміху...

Не знаю, хто як, а я не даю грошей темним тушонкам... ой, душонкам! До того ж недавно бачила, коли ввечері, під кінець робочого дня, бабцю, котра жебрала на розі вулиць, забрав в шикарну машину короткострижений  мужик.