неділя, 28 грудня 2014 р.

маленький принц

вульгарна мова 
хронічна втома
весняні ігри в садах осінніх
застиглі рухи
замерзлі руки
фальшиві лиця
фальшиві перли
із уст метали
це гра у бісер
Nothing else meeee.....
металісти волали
а панки  у нетрях міста
курили драп 
і шукали вокаліста
у свою групу
попередній пропав безвісти
як і його улюблений Екзюпері
та на папері збереглися
лише його любовні листи до Ірени
всі свої заощадження
він витратив на бухло
книжки і квіти
після його зникнення не залишилось нічого
лише чимала бібліотека
і невідправлений лист
у старому виданні
маленького принца





субота, 27 грудня 2014 р.

коли життя не ламає, а тільки гартує

іноді життя зводить ось з такими прекрасними людьми. подружжя упівців. їм обом по 90. все життя разом. прожили і 10 років заслання,знущань, таборів. Любомир Полюга був охоронцем Романа Шухевича, його поранили нквд-сти, куля пройшла біля серця і через те, що партизана 18 місяців тримали без лікування у тюрмах, йому відняло ліву руку. але дідо аж ніяк не жаліється. і бабця Дарія сповнена оптимізму у майбутнє України.

а познайомились Любомир та Дарія у тюрмі. чоловік побачив у вікні київської в"язниці молоду дівчину, здається це була любов з першого погляду. потім вони іноді бачились мигцем у інших тюрмах. а коли вже вийшли із заслання, тоді одружились.

їм не дозволили поселитись у Львові. тож купу років подружжя жило у Херсонській області. але з десяток років тому таки переселилось до омріяного рідного міста.

обоє упівців дуже переживають за наших вояків, які захищають нас від ворога і впевнені, що ні країна, ні люди не забудуть своїх героїв.



після таких слів тільки зростає впевненість у нашу перемогу!

кози не винні

місьє Бернар хотів створити у забитому селі на Львівщині шматочок Бельгії -доглянутої, сирної ферми з милими брибамбасами. 

5 років чоловік впахував свою власну працю, силу і гроші. боровся з кумівством, не заплатив жодного хабара (таких чиновників посилав). боровся з п"янством на селі. штрафував робітників за перегар - 200 грн, за стан під мухою - 500 грн.

і тут нещодавно його чаша терпіння переповнилась. на фермі відключають світло, кози стоять недоєні. надої молока впали на половину. всім чиновникам плювати, включно з очільником області, ніхто не реагує.


 світло у руках олігархів. добре, що закордон електроенергію продають. що дєлать у країні, яка нібито має змінюватись?