маленький принц

вульгарна мова 

хронічна втома

весняні ігри в садах осінніх

застиглі рухи

замерзлі руки

фальшиві лиця

фальшиві перли

із уст метали

це гра у бісер

Nothing else meeee.....

металісти волали

а панки  у нетрях міста

курили драп 

і шукали вокаліста

у свою групу

попередній пропав безвісти

як і його улюблений Екзюпері

та на папері збереглися

лише його любовні листи до Ірени

всі свої заощадження

він витратив на бухло

книжки і квіти

після його зникнення не залишилось нічого

лише чимала бібліотека

і невідправлений лист

у старому виданні

маленького принца

коли життя не ламає, а тільки гартує

іноді життя зводить ось з такими прекрасними людьми. подружжя упівців. їм обом по 90. все життя разом. прожили і 10 років заслання,знущань, таборів. Любомир Полюга був охоронцем Романа Шухевича, його поранили нквд-сти, куля пройшла біля серця і через те, що партизана 18 місяців тримали без лікування у тюрмах, йому відняло ліву руку. але дідо аж ніяк не жаліється. і бабця Дарія сповнена оптимізму у майбутнє України.

а познайомились Любомир та Дарія у тюрмі. чоловік побачив у вікні київської в"язниці молоду дівчину, здається це була любов з першого погляду. потім вони іноді бачились мигцем у інших тюрмах. а коли вже вийшли із заслання, тоді одружились.

їм не дозволили поселитись у Львові. тож купу років подружжя жило у Херсонській області. але з десяток років тому таки переселилось до омріяного рідного міста.

обоє упівців дуже переживають за наших вояків, які захищають нас від ворога і впевнені, що ні країна, ні люди не забудуть своїх героїв.

після таких слів тільки зростає впевненість у нашу перемогу!

кози не винні

місьє Бернар хотів створити у забитому селі на Львівщині шматочок Бельгії -доглянутої, сирної ферми з милими брибамбасами. 

5 років чоловік впахував свою власну працю, силу і гроші. боровся з кумівством, не заплатив жодного хабара (таких чиновників посилав). боровся з п"янством на селі. штрафував робітників за перегар - 200 грн, за стан під мухою - 500 грн.

і тут нещодавно його чаша терпіння переповнилась. на фермі відключають світло, кози стоять недоєні. надої молока впали на половину. всім чиновникам плювати, включно з очільником області, ніхто не реагує.


 світло у руках олігархів. добре, що закордон електроенергію продають. що дєлать у країні, яка нібито має змінюватись?

останній з тореадорів

я виросла на його книжках. захоплювалась. перечитувала. навіть нещодавно на дн я замовила його книжку. Всеволод Нестайко - неймовірний дитячий письменник. просто джоан ролінг української літератури. тільки набагато крутіший, щирі і душевні герої та літературні світи. спочивай на небесах.

паролі з явками

іноді все що ми можемо

це вимкнути світло

обнулити таймери

стерти месиджі

оновити паролі

і йти далі

чи просто сидіти на дивані

назустріч своїй долі

іноді заплющивши очі

вловлюєш запахи п'янкого повітря

вечірнього літнього

і чуєш ненароком притишені кроки 

то крадеться кохання

щоб якось несподівано впасти тобі на голову

80 кілограмами щастя

чи може й більше

іноді після цього

ти відкриваєш найтаємніші схрони

паролі з явками

ключі і коди

вже не потрібні 

кохання тонни

і купідони

13.08.

дивне в голові

ніколи не думала, що зацікавлюсь тематикою автомобілів. чи то від спеки мені голова задурманилась, чи як.... оце йду слухаю Радіо Рокс, а там Олексій Мочанов розповідає про своє ралі 2003 року. Тоді він пересів всю Євразію за два тижні. від Ліссабону до Владивостока.

дороги схожі на характер тих, хто їх будував. німецькі автобани - прямі як і німці. французькі  шляхи хитрі, як і французи. спочатку потрібно заплатити, аби на них в"їхати, тягнуться рівно і аж раптом несподіваний поворот. та ще такий, у який можна і не вписатись. 

а мене вразило у Голландії, що там поміж селами, вздовж кукурудзних і бурякових полів тягнуться велодоріжки. і в голландських містах така за розміром велодоріжка, як і смуга для автомобілів.

Амстердам

ну про українські та російські дороги можна не розповідати. тож якість виконаної роботи залежить від характеру і світосприйняття людей. ми і росіяни надто розхлябані народи, занадто безвідповідальні. робимо, аби робити і потім це все тримається на соплях.

сподіваюсь, у нас таки викрешиться після усіх останніх подій інший характер, дорослої людини із самоусвідомленням важливості своїх вчинків.

Концерт Metallica warsaw

Концерт Metallica - зає-beatle який файний! емоції, атмосфера, фірмові рифи,які рвуть тебе на шматки.не пам"ятаю, коли таке переживала! на концерт прийшли підлітки, дідусі і батьки з дітьми у футболках Металліки. весь стадіон у Варшаві, 70 тисяч народу, співає разом з улюбленими музикантами, розриваючи небо божественними звуками металу. і я з ними теж. 










а ще кілька років тому і не мріяла, що волатиму разом з Хетвілдом Enter Sandman чи Nothing else matters. 

і маленька деталь - боги хеві-металу почали концерт о 21:15, лише на 15 хв пізніше від запланованого. (нашим би музикантам повчитись.) і потім ще довго дякували фанам та роздавали їм медіатори і барабанні палички. просто Металліка фемілі, я вам косичками Роберта Трухільо клянусь :)))



о, і ще одне - на концерті не продавали пива,лише безалкогольне. поляки бідкались, що курди то є впєршє такє трафунок на рок-фесті.

А ще нам дуже сподобалась рок-н-рольна Варшава. не обійшлося і без віскі-ін-зе-джар, яке я пролила на штани і сушила їх на столі під сушаркою у туалеті)

 А це Музей сучасного мистецтва у Варшаві. мій наплечник концептуально вписується у експозицію

ніч, історичне  середмістя і романтичні лавочки з музикою Шопена

що робити, коли тобі за 30

уявіть, що вам стукнуло 31 рік. у вас сім"я. дружина. дитина. і все ніби добре. але вам чогось бракує.

справа в тім, що зараз життя нудне і нецікаве. 

коли вам було 16, на ваш день народження весь зал аплодував, стоячи. ви очікували, що на 31-й бьорздей з вами станеться щось неймовірне. але насправді не так.

тому йдете в залізничні каси. і замість квитка додому купуєте квиток в Ташкент. Узбекистан.

і тут починається справжня панк-пригода....

Грін Дей

у моїх вухах Грін Дей

а навколо буяє літо

я біжу

я лечу

ну як тебе можна не любити

ці затьмарення розуму

лабіринти думок

ігри престолів

ти розростався в мені

метапсихозами

повільними кроками

                     дозами

проникав в моє серце

і знов утікав у свою життєву прозу

зневірений

видихлий

без ілюзій і світлих прогнозів

ми зустрілись зненацька  в середмісті на розі

я могла пройти повз в нікуди у будень

та в твоїх очах було літо

а в моїх вухах грав Грін Дей

час тікає крізь наші пальці
і повернутись назад вже немає куди
і по що
і бурхливі пятниці світло тринадцять
не засвітять душу вночі
годинники повернули стрілки назад
у світле майбутнє
тік-так воно тікає так
душу з'їдає морок
любов
не наркотик
навіть як Offspring не вставляє
 
любов злоякісна пухлина
атак серця
рак мозку
цироз печінки
венерична хвороба
кров замість вина
залишилось трішки на денці
налий
пий до дна

БУМЕРАНГ

я повертаюсь бумерангом
щоб знову втонути в прозорому вирі твоїх очей
ми ходимо по колу і по колу
у пошуках сенсу пекла неба мук ідей
жити впівсили спокійно як всі
це не про нас
спалити мости зруйнувати все
щоб відчути життя як дитина
кожен день як останній шанс
ти пробач що наші мрії
не злетіли вище нас
у нас були крила
ми знищили їх

 
                       в підозрах
                       так
                      про запас

книжкові підсумки 2013

мені соромно, не можу знайти собі виправдання. але прочитала за минулий рік дуже мало книжок. ось вони:

1. Минаев. Dyxless.

2. Ч. Палагнюк. Прокляті
3. Франко. Лель і полель.
4. Минаев. Media sapiens.
5. Минаев. The телки.




6. Захер-Мазох. Венера в хутрі.
7. Ч. Палагнюк. Снаф.
8. Террі Сазерн. Чудо-христианин.
9. Жадан. Лілі Марлен..
10. Хантер Томпсон. Лучше, чем секс.
11. Ірена Карпа. Піца Гімалаї.
12. Чак Палагнюк. Ренг.
13. Ремарк. Ніч в Ліссабоні.




14. Достоєвський. Гравець.
15. Стогоф. Таблоид.
16. Чак Палагнюк. Задуха.
17. Чак Палагнюк. Карлик.
18. Бержесс. Заводной апельсин.